Попередження насильства в сім`ї - Порадник - БАТЬКАМ - ЗШ №1 м.Світловодська
Неділя, 26.03.2017, 13:59
Вітаю Вас Гість | RSS

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
ім.Героя Радянського Союзу І.К.Конька

Рубрики сторінки
Нам виповнилося...
Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


free counters




Каталог файлів

Головна » Файли » БАТЬКАМ » Порадник

Попередження насильства в сім`ї
04.11.2014, 16:25

Які «уроки» може отримати дитина,

що стикається з домашнім насильством?

Діти, що були свідком насильства  у сім’ї, засвоюють, що:

  1. Насильство – це засіб розв’язування конфліктів або отримування бажаного. Цей навик вони приносять у середовище, яке їх оточує: спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні й близькі стосунки, а потім у свою сім’ю і на своїх дітей.
  2. Негативні форми поведінки у суспільстві – найвпливовіші.  Діти  отримують впевненість, що тиск і агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з людьми. Вони не знають про те, що можна досягти бажаного, не обтяжуючи права іншого.
  3. Довіряти людям і, особливо, дорослим, небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків одного з одним. Тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.
  4. Свої почуття і потреби не можна виражати відкрито. Дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім’ї, тому що до неї або просто немає нікому діла, або за цим наступить покарання. Врешті-решт, вона втрачає цей навик – виявляти свої справжні почуття. Дійові тільки негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх варто проявляти.

У результаті дитина:

або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;

або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

     У сім’ях, де у стосунках з дітьми переважають

  • контролювання
  • нехтування дитячими потребами
  • тиснення
  • приниження один одного
  • дитина може вирости агресивною або “забитою”, що не вміє постояти за себе.

Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час повинні пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало. Якщо дитина демонструє агресивні реакції, це ще не значить, що дитина робить негативний вчинок. Виявляється, що агресія – це форма поведінки, яка направлена на самозахищення і служить для адаптування навколишнього середовища, задоволення бажань і досягнення мети. Тобто це те, що властиве нам з народження і те, чого не можна знищити, можна тільки приглушити.

Пам’ятка  «Як спілкуватися з дитиною»

 1. Спілкуватися на рівних.

                2. Попросити дитину вас чого-небудь навчити.                 

3. Запитувати в дітей поради.

4. Цікавитися планами дитини та їх враховувати.

5. Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.

6. Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.

7. Дати посильні доручення з з відомим успіхом.

8. Схвалення взагалі (у цілому).

9. Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя, знайти три позитивних моменти – оптимістичний погляд на життя).

10. Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.

11. Зустрічати як кращого друга і проводжати.

12. Якщо ви не праві, просіть вибачення.

13. Дозволяйте дитині виражати свої почуття і ділитися своїми.

14. Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід – це також досвід).

15. 100 % - ва увага 15 хвилин щодня.

16. Концентруйте увагу не на помилці, а тому, як вийти зі складної ситуації.

17. Тілесний контакт 2-3 рази на день мінімум.

 

      Поради батькам

Якщо:

·   Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

·   Дитину висміюють, вона стає замкнутою;

·   Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

·   Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

·   Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

·   Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

·   Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

·   Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

·   Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

·   Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі. 

Закони розумно організованого сімейного

виховання школярів

 

Пам’ятайте, що навчання – один із найскладніших видів праці, а розумові сили й здібності дітей не однакові.

  1. Не можна вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, на що він здатен у даний час навчальної діяльності, як розвивати його розумові здібності.
  2. Навчання не сприяє розвитку учня, якщо воно вимагає від нього механічної роботи, зазубрювання, а не напруження розумових сил, пізнавальної активності,  мислення та дії
  3.  Найпростіший метод виховання, що не вимагає ні часу, ні розуму – побити дитину й цим озлобити її чи зламати. Виключайте опіку, крик, насилля й командно-наказовий тон. Вони викликають протидію дітей, психічні травми, придушують бажання та інтерес, примушують шукати порятунок в обмані.
  4.  Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини в навчанні та в усіх її справах.
  5.  Пам’ятайте, що згідно з науково обґрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учень першого класу має працювати не більше однієї години, 2-го – 1,5 години, 3-4 класів – до 2-х годин, 5-6 класів – до 2,5 години, 7 класу – 3-х годин, 8-11 класу 4-х годин.
  6. Привчайте дітей користуватися годинником і не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це відіб’ється на їхньому здоров’ї тарозумовому розвитку.

 

 

 

 

Категорія: Порадник | Додав: Alla 

Переглядів: 350 | Завантажень: 0
   
Бережи час!
...і про погоду